Чому ми піддаємо обігрівачі для ванної кімнати випробуванням на високу вологість Будьмо чесні: ванні кімнати є справжнім кошмаром для електроніки. Там є потужні інфрачервоні лампи, які виділяють велику кількість тепла; кімната фактично перетворюється на величезну парну сауну. Через густий туман, конденсат, який капає з стелі, а також воду, яка потрапляє з душу, це справді жорстокі умови для будь-якого пристрою. На коробці з обігрівачем можна побачити клас захисту IP65. Це чудово – це означає, що пристрій може витримати наявність пилу та невеликої кількості води. Але цей клас є лише описом умов при виробництві. Він не показує, що буде через два роки постійного впливу високої вологості. Вологість є небезпечною – водяна пара дуже дрібна, значно менша за розміром за краплю води. З часом ця пара проникає через ущільнення, які на заводі здавалися абсолютно герметичними. Коли вологість потрапляє на розжарений кварцовий елемент чи електричні контакти, починається корозія. У результаті лампа може перестати працювати. Тож ми не просто поливаємо пристрій водою та вважаємо, що все гаразд. Це занадто просто. Натомість ми піддаємо обігрівачі випробуванням у умовах високої вологості та різких коливань температури протягом сотень годин. Ми змушуємо матеріали постійно розширюватися та скорочуватися. Це є стрес-тестом для ущільнень та елементів захисту IP65. Ми шукаємо межу їхньої стійкості. Чи не скорочується гума? Чи не стає вона крихкою? Чи не знижується електричний опір? Якщо так, пристрій виявляється несправним. Кінець історії. Але є одна проблема: не можна просто загорнути пристрій у пластиковий кейс, щоб вода не потрапляла всередину. Якщо ми зробимо корпус занадто герметичним, внутрішнє тепло не матиме куди йти. У результаті можуть пошкодитися самі електропроводки. Це складний баланс. Ми повинні не дозволяти воді потрапляти всередину, але водночас дозволяти електроніці „дихати“. Ми витрачаємо багато часу на підбір матеріалів для корпусу, щоб вони могли витримати такі умови без деформації чи плавлення. Це складна робота, але це єдиний спосіб переконатися, що лампа не лише виглядає добре в лабораторії, але й справді може працювати протягом багатьох років під час щоденного використання.